Збірник наукових праць Національного наукового центру 

“Інститут землеробства НААН

Київ: ВП “Едельвейс”, 2016. – Вип. 1. – 156 с.

УДК 631.14:631.51
А.В. Єзерковський,
молодший науковий співробітник
І.Т. Слюсар,
доктор сільськогосподарських наук
ННЦ «ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН»

ПРОДУКТИВНІСТЬ ГРЕЧКИ ЗА ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ОСУШУВАНИХ ОРГАНОГЕННИХ ҐРУНТАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ

Погіршення в багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні, екологічної ситуації, посилення процесів деградації ґрунтів, проблеми з виробництвом безпечних для здоров’я людини продуктів харчування обумовлюють не обхідність зміни сучасної стратегії ведення землеробства. Очевидно, що подальший напрям інтенсивної хімізації землеробства економічно недоцільний і екологічно небезпечний. Назріла гостра потреба в екологізації і біологізації землеробства.

Метою наших досліджень є дослідження ефективності використання підорного мінерального шару ґрунту, органічних та мікродобрив для отримання економічно виправданої продуктивності гречки за ведення органічного виробництва.

Дослідження проводилися у 2013-2015 рр. у стаціонарному досліді, закладеному на осушуваних карбонатних торфо-глейових ґрунтах осушуваної заплави р. Супій в Панфильській дослідній станції ННЦ “Інститут землеробства НААН” (Яготинського району Київської області).

Дослідженнями вивчали чотири способи обробітку: плантажна оранка на 65 см (приорювання 16-18 см), плантажна оранка на 55 см (приорювання 8-10 см), поверхневий обробіток (10-12 см), оранка на 25-27 см ґрунту у триразовому повторенні. Кожну ділянку з обробітку ґрунту ділили на п’ять ділянок за різного удобрення: без добрив, внесення органічного добрива гумісол, внесення гуміфілд, гумат калію і N 45Р 45К 120. Мінеральні добрива вносилися одноразово навесні, гумісол та гуміфілд по два рази у вигляді позакореневого підживлення.

Аналіз вмісту поживних речовин у зерні гречки залежно від обробітку та удобрення свідчить, що показники якості зерна мало залежали від внесення добрив. В той же час, проведення плантажної оранки істотно впливало на підвищення вмісту в зерні калію (0,64-0,68 % на суху речовину), а за вмістом фосфору спостерігали зворотну залежність. Щодо показників якості зерна, то чіткої залежності від обробітку ґрунту та внесення добрив не спостерігалося. Внесення органічних добрив, допустимих за вимогами, щодо ведення органічного землеробства, та застосування відповідних агротехнічних заходів, забезпечує отримання високих врожаїв екологічно чистого зерна гречки (1,66-3,13 т/га).

Ключові слова: гречка, обробіток ґрунту, удобрення, торф, урожайність, органічне виробництво